• Українська
  • English
 

Підходи до реабілітації онкологічних хворих та особливого ставлення до цієї категорії населення

22 жовтня 2012

Всеукраїнська  громадська організація онкоінвалідів “Спілка онкоінвалідів”

Проблема : створення особливого відношення громадськості до онкоінвалідів та виділення їх  як осіб з особливими вадами спричинених онкологічними захворюваннями

 Онкологічні захворювання одні з найбільше поширених у світі.

Велика кількість хворих після медичного лікування вмирають не від ускладнень та основного захворювання, а від нервового напруження, постійного стресу, що виникає у хворого як наслідок страху за невиліковність хвороби, що часто підтримується лікарями, друзями та родичами хворого. Іноді стримане або негативне відношення навколо пацієнта ще збільшує психічну травму. Постійна тревога, хронічний стрес є пусковим механізмом до метастазування пухлини і до передчасного вкорочення життя Цьому також сприяє відсутність достатньої уваги до такої людини з боку органів охорони здоров’я та соціального захисту. Після виписки із лікарні такі хворі, як правило попадають у вакуум, що призводить до ще більшого поглиблення психологічних розладів, що вже почалися до впровадження агресивних методів лікування. Як відомо, часто лікування спричиняє видалення органу або його частини та виникненням чутливих функціональних порушень. Пацієнти відрізняються від інших інвалідів тим, що термін життя в них дуже короткий, що вони весь час знаходяться під загрозою метастазування та рецидиву. 

Це все виділяє категорію онкоінвалідів від інших інвалідів і вказує на необхідність введення нової категорії – онкоінвалід.  Він потребує надання йому належних умов для лікування, життя, праці, розваг, відпочинку. Для цього необхідно впровадження реабілітології як науки, розробити відповідно методологію всієї системи та основне певним чином захистити таку людину законодавчо.

Поряд із цим, на підвищення захворюваності онкологічними захворюваннями впливає відсутність достатньо вдосконаленої матеріально-технічної бази охорони здоров’я. Це не дозволяє адекватно комплексно впроваджувати сучасне лікування та особливо профілактику цього напряму. Теж саме можна сказати і щодо соціального захисту та реабілітації.

З іншої сторони необхідно підійти до розробки нового напрямку реабілітаційної підтримки, соціальної реабілітації статусу онкоінваліда як людини, що може дуже якісно працювати в соціумі. Треба впровадити механізми надання працевлаштування хворим, які можуть і хочуть працювати., використовувати найширше принцип “рівний - рівному». Тут треба враховувати факт, що хвороба поставила в рівні умови, незалежно від кваліфікації, культури і знань. А в той же час, всі ці групи людей значно відрізняються один від одного щодо своїх устремлінь, вони часто хотіли б виконувати роботу по своєму фаху, могли б робити її дуже якісно, але з одного боку жахаються відношення колег, друзів, а з другого – не знають куди звернутися за порадою по допомогу. Для цього необхідно створювати центри комплексної реабілітації.

Звичайно, не завжди онкоінвалід може працювати в одних і тих самих умовах, що і здорова людина, але враховуючи унікальні можливості цього контингенту, можна їм створити належні умови. Унікальність можливостей онкологічного хворого як раз і залежить від їх короткого терміну життя, тому що за цей мінімальний відрізок людина часто робить геніальні дії, на що вказують приклади із історії. Як використати ці унікальні можливості, може підказати наука реабілітація. А ці вже економічно вигідно для країни.

Скільки б не вказували на недоліки охорони здоров’я, економіки в цілому, цю проблему можна вирішувати у високій мірі за рахунок громадських організацій, особливо організацій, що займаються онкоінвалідами. Це пов’язане із тим, що проблема онкоінваліда далеко не тільки проблема медична.

 

Резюме: Необхідно якнайшвидше визнання реабілітології як науки, а здоров'я пацієнта трактувати як стан повного фізичного, щиросердечного і соціального благополуччя. Інвалідів внаслідок хвороби на рак, виділити  із усієї маси інвалідів і позначити терміном онкоінвалід.