• Українська
  • English
 

VIII Відкритий фестиваль творчості людей з обмеженими можливостями «Дніпровські хвилі»

22 червня 2016

13-14 травня у м. Каневі проходив VIII Відкритий фестиваль творчості людей з обмеженими можливостями «Дніпровські хвилі». Було розіслано листи-запрошення для участі у фестивалі по центрам соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді та по громадським організаціям з якими співпрацюємо, або знайомі особисто. Запрошеними були всі бажаючі організації та люди з обмеженими можливостями не залежно від характеру інвалідності та без обмежень за віком. Бажання прийняти участь виразили люди Черкаської , Одеської, Вінницької, Львівської, Хмельницької областей, але у зв’язку з фінансовою скрутою та з незручностями діставатися міжміським транспортом люди з Львівської та Хмельницьких областей в останню хвилину відмовилися.


На початку фестивалю на сцену вийшла заступник міського голови Наталія Матінова, яка привітала усіх учасників та гостей з відкриттям VIII Відкритого фестивалю творчості для людей з обмеженими можливостями «Дніпровські хвилі» та подарувала організатору фестивалю прапор м. Канева, який нас тепер буде супроводжувати по всіх заходах в Україні, а можливо й за кордоном.
Потім з привітальним словом виступив представник у Черкаській області від ВСГО «Конфедерація громадських організацій інвалідів України» Каштан С. М., який вручив подарунки від Всеукраїнської організації інвалідів та побажав святкового настрою.

   
Як завжди, яскраво пройшли виступи художньої самодіяльності. Номери були дуже різноманітними і емоційними. Пісні, вірші, танці виконувалися так проникливо й схвильовано, виконавці наскільки вкладали душу, що глядачі дякували виконавців довгими оплесками. Зала міського будинку культури була заповнена глядачами повністю, це є одна з найбільших проблем у організаторів таких заходів, і ми цю проблему вирішили позитивно. Присутні на фестивалі мали змогу насолодитися унікальними виступами дітей та дорослих із особливими потребами, котрі неабияк майстерно виконували свої номери, весело посміхалися і щиро раділи життю. Поетичну творчість представила найменша учасниця та улюблениця публіки Анастасія Капустинська з м. Канів. Вона прочитала вірш "Сонечко" німецькою мовою. Разом із нею поетичні таланти продемонстрували Максим Тищенко з м. Сміла, Тетяна Коцуренко з Драбова.

Пісенні таланти показали канівці Валерія Артюк та Інна Олійник, яка виконала балади, Артем Михайлик із м. Сміла, Оксана Єлістратова з м. Балта, Оксана Левченко з м. Звенигородка, Олексій Данчук з м. Вінниця.
Спільний хореографічний номер "Дружба" підготували Анастасія Капустинська та вихованці спортивного клубу "Івазар". Мені особисто допомагав вальсувати у візку студент Канівського коледжу культури і мистецтв Роман Шевченко. Ганна Павловська подарувала всім чудовий східний танок, а Андрій Карий - танок "Варенички". Допомагала йому партнерша, студентка Канівського коледжу культури та мистецтв Вікторія Мальована. Микола Баландін із студенткою Канівського коледжу культури та мистецтв Лілією Марейченко зірвали шквал аплодисментів із запальним джайвом.

Гумористичні твори глядачам подарували Сергій Литвин з м. Корсунь-Шевченківський, Максим Гладиш і Артем Ченчевик з м. Сміла. Петро Макєєв із м. Корсунь-Шевченківський показав гру на ложках.

На виставці у фойє міського будинку культури можна було побачити роботи із бісеру вихованців територіального центру соціального обслуговування. Вишиту весільну композицію показала Тетяна Богуславець із м.Драбів, свої вишиті роботи представили канівчанка Леся Пузь, Олег Панчук з м. Сміла. Катерина Мазненко показала свої композиції, виконані руками; вироби, в'язані гачком - Зінаїда Чубар із м. Балта; вироби із соломи - Володимир Шкляревський з м.Канів.

Виступи не залишили байдужими всіх глядачів залу, були і сльози, був і сміх. Не можна без сліз дивитися, як маленькі хлопчики та дівчатка, намагаючись бути, як усі, старалися донести до свого глядача всю красу, всю неповторність життя через свої виступи. Як дорослі чоловіки та жінки виводили кожен рух свого танцю, а молодь виспівувала чітко кожне слово своєї пісні… І ці люди, кожен із них і разом узяті, слугують неабияким прикладом життєвої мужності, сили волі та терпіння. Бо часто ті, хто має здорове тіло та душу, нарікають на дрібниці у порівнянні з тим, що доводиться терпіти цим людям із особливими потребами. Наскільки важливо кожному, хто не задоволений своїм життям, хоча б побачити, як ці люди уміють жити. Жити і не жалітися. Жити і радіти своєму життю.


На завершення фестивалю всі учасники були нагороджені дипломами, квітами та пам’ятними подарунками. Ми, як організатори фестивалю подякували учасникам за відданість своєму таланту і закликали їх ще активніше ділитися своїми творчими відкриттями, розповідати про те, як заняття творчістю допомагають їм в самореалізації.
Другий день пройшов не менш цікаво, хоч погода не дала розслабитися нікому. Було заплановано екскурсію до Шевченківського заповідника, до музею декоративно-прикладного мистецтва, а потім відпочинок з козацькою кашею, концертом та іпотерапією в козацькому стані, та погодні умови заставили вносити зміни. Екскурсія на Тарасову гору та в музей декоративно-прикладного мистецтва відбулася, кашу козаки зварили і привезли, але учасники фестивалю не змогли відвідати козацький стан через негоду. 
Всі залишилися дуже задоволеними і розходилися та роз'їжджалися з бажанням зустрітися знову у наступному році.
Кажуть, що ми - люди з обмеженими можливостями. Можливо, у фізичному плані ми обмежені. Але ми - люди, в яких є необмежена сила волі та духу. І головне - ми маємо велике бажання жити повноцінним життям.